EnglishUkrainianRussian
EnglishUkrainianRussian

Допомога для мешканців Приміського: поруч із людьми, які тримаються попри війну

Нікопольщина вже давно живе в особливій реальності. Поруч — обстріли, тривоги, вибухи, зруйновані домівки, вимушені переїзди й постійна невизначеність. Для багатьох людей навіть кілька кілометрів від Нікополя можуть означати трохи більше спокою, можливість переночувати без такого сильного страху або просто мати місце, де можна перевести подих.

Одним із таких населених пунктів стало село Приміське. Тут живуть місцеві мешканці, багато людей старшого віку, родини з дітьми, а також нікопольці, які через постійні обстріли були змушені тимчасово переїхати ближче до села. Вони все одно чують вибухи. Вони все одно живуть поруч із війною. Але для багатьох це місце стало трохи безпечнішим прихистком.

Разом із нашими добрими партнерами Mennonite Central Committee — MCC команда Нікопольського благодійного фонду “Нове життя” ДО підготувала та доставила допомогу для вразливих категорій населення у Приміському.

Ми передали людям тушонку, яку з любов’ю власноруч приготували менонітські громади в Канаді, шкільні набори, засоби гігієни та інші необхідні речі. Для когось це підтримка в щоденному харчуванні. Для когось — допомога зібрати дитину до навчання. Для когось — можливість трохи зекономити сімейний бюджет, коли роботи немає, ціни ростуть, а сил і ресурсів стає все менше.

Особливо ця допомога важлива для людей похилого віку. Багато хто з них залишився сам або майже сам. Хтось не має стабільного доходу, хтось не може виїхати, хтось просто не хоче залишати рідне місце, навіть коли поруч небезпека. І в таких умовах звичайний продуктовий набір чи засоби гігієни — це не дрібниця. Це реальна підтримка на кожен день.

Коли ми приїхали, люди допомогли розвантажити машину. Це був простий, але дуже теплий момент. Ми приїхали підтримати їх, а вони одразу стали поруч із нами. У цьому і є сила громади: навіть у важкі часи люди не втрачають людяності.

Перед видачею допомоги ми мали можливість поспілкуватися з мешканцями, поділитися тим, що підтримує нас самих, сказати кілька слів із Божого Слова та запросити охочих до церкви. Бо для нас допомога — це не лише про пакунки. Це ще й про увагу, добре слово, молитву і нагадування людині, що вона не забута.

З Божою допомогою продовжуємо служити.