У практиці Нікопольського фонду “Нове життя” траплялися різні історії. Але ця – чіпає до сліз.
Нам надійшла інформація, що у дачному будиночку одного з садових товариств проживає сім’я – сліпий чоловік із дружиною та трирічною дитиною. Надворі – листопад, почалися морози. Ми, разом із працівниками служби у справах дітей, терміново виїхали на місце. Картина, прямо скажемо, була сумна. І ось яку, ще сумнішу, історію ми почули.
Олександр, так звали чоловіка, народився в Нікополі, проживав з батьками, потім поїхав до Росії, обзавівся сім’єю та працював там. Але одного разу прийшла біда. Внаслідок отриманої раніше травми, Сашко осліп. У 2013 році сім’я переїхала до Нікополя. Коли батьки померли, їхню частину успадкував брат, який і переїхав із сім’єю і якийсь час вони проживали разом. Якось, після чергової сварки, брат виставив Сашка з сім’єю з квартири і поміняв замки. Паспорти та документи на квартиру залишилися у нього. Звернення до міліції не дало жодних результатів, бо документів у них не було.
Працювати Сашко тепер не міг, оплачувати оренду житла – також. Сім’я перебралася до випадкового дачного будиночка. Дружина щодня йшла, щоб десь підробити та принести їжу. Сашко залишався з дитиною. Одягали на себе все, що можна було вдягнути, щоб хоч якось зігрітися. Часто голодували… Іноді добрі люди, що відвідували свої дачі по сусідству, привозили їм їжу. Від безвиході Сашко з дружиною почали випивати.
Працівник служби у справах дітей заявила, що в таких умовах дитина жити не може, батьки не можуть забезпечити дитині належні умови, і вона зобов’язана її забрати. Сашко притис до себе доню і твердо сказав, що нікому її не віддасть. Без сліз на цю сцену дивитись було неможливо… Тоді Фонд «Нове життя» взяла відповідальність за опіку сім’ї на себе.
Насамперед фонд зняв їм квартиру і розпочали процес відновлення документів. У всіх питаннях ми бачили Боже благословення! Проблем із оформленням паспорта не виникало. Було також відновлено документи на володіння частиною квартири. Проте переговори з братом про вселення Сашка у квартиру результату не дало. Після довгих переговорів, брат погодився виплатити вартість частини квартири, що належить Саші, після її продажу.
Водночас фонд займався оформленням інвалідності для Сашка. Лікар офтальмолог, провівши обстеження, заявив, що Сашко має надію на зцілення. Для цього потрібна операція у Дніпропетровській офтальмологічній клініці. Фонд звернувся за допомогою до народного депутата, лікаря Шипка Андрія Федоровича. Слава Богу, що Він розташував серця влади і Саші було проведено операцію на одне око. Це було справжнє диво! Після трьох років сліпоти він побачив світло! Сльози радості та подяки текли самі собою! “Вам не можна плакати!” – говорила лікарка, але як утриматися, коли вдячність переповнює серце! Виявляється, що життя продовжується, що навколо стільки чудових людей!
Пізніше Сашко розповідав, як він, залишаючись один у холодному будиночку, просив Бога допомогти йому та його рідним. Він не вірив, що щось зміниться, але Бог чує тих, хто звертається до Нього і відповідає! Тепер Сашко точно знає, що Бог є і тим, хто шукає Його, віддає! Він зі своєю сім’єю відвідує церкву і дякує Богові за любов, милість і турботу.
