В жіночому “Будинку милосердя ” НБФ “Нове життя” знайшла притулок молода, приваблива жінка, з двома маленькими дітками. Її історія сумна та радісна водночас.
Ольга народилась в хорошій родині, батьки віруючі люди, служителі у церкві, їй теж з дитинства прищеплювали любов до Бога, ростили їх з братом в добрі та турботі. Після закінчення школи вступила до медичного коледжу, потім закінчила медичний університет за спеціальністю – провізор. Освічена, розумна, вільна, їй хотілося яскравого життя. Ще коли навчалася в університеті ” друзі” запропонували спробувати легкий наркотик, а далі почалося життя до і після. В цей період зустріла свого чоловіка, вийшла заміж, народились діти, поки була вагітна наркотик не вживала, а потім вона стала знову заручницею наркотичного полону. Її перестала хвилювати реальність, все обтяжувало, діти, чоловік, побут…Перебуваючи у “рожевому періоді” , вже постійно вживаючи наркотики, їй здавалось що все легко, просто, кудись зникають всі проблеми. Потім знов відпускало , ейфорія проходила і знов цей сірий світ, який сама його таким створила. Знову пошук наркотиків, і все її душа зникла, почорніла, світ млявий, діти та чоловік перестали бути для неї радістю, почала маніпулювати, брехати, ілюзія щастя зникла з потребою отримати нову дозу.
Ольга повністю втратила контроль над своїм життям, на фізичному рівні не знала як подолати залежність, зрозуміла що не впорається з цим самостійно та коли розкрилась її страшна таємниця, вона попросила допомоги у рідних. Мати знайшла для неї християнський реабілітаційний центр для наркозалежних та вже перебуваючи там, вона знову, як колись у юності зустріла через молитви Бога, але ця зустріч була інша, справжня, коли вона повірила в нього всім серцем, просила та благала зцілення свого життя.
Після 3-х тижнів лікування , директор центру запропонувала їй, для подальшої реабілітації, звернутись до НБФ “Нове життя” та попросити притулок у “Будинку милосердя”. На ії прохання співробітники фонду швидко відреагували та вона отримала згоду на приют. Спочатку вона приїхала на проживання сама, прийняла нові правила, обмеження, почала відвідувати служіння у церкві, відчула в собі впевненість, що зможе змінити своє життя. Через деякий час Ольга забрала своїх діток-Віталіну та Даміра, потроху повернула відчуття материнської турботи, любов почала пробуджуватися у її серці. Чоловік вперше повірив їй, вирішив зберегти родину та дати їй ще шанс на НОВЕ життя.
І ось вона зовсім інша- тиха, спокійна, задумлива, турботлива, а саме головне, в очах м’якість та любов, любов до Бога, яка розбудила в неї бажання знову жити повноцінним життям. Ольга не ховає своє минуле, а навпаки, хоче ділитися з людьми своїм досвідом, можливо це збереже когось, хто заплутався, від смертельної помилки, тому що наркотик-це пустка, яку нічим не заповниш.
